Сучасна російсько-українська війна безжально переписує військові доктрини, а на передовій народжуються історії, що надихають і дивують. Одна з таких розповідей, що шириться серед бійців, пов'язана з оператором дрона на позивний «Фрегат» із 40-ї окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта. Він переконаний, що майбутнє артилерії нерозривно пов'язане з безпілотниками, і навіть згадує випадок, коли... коти несподівано допомогли навести дрон на ворожу позицію. Ця історія, можливо, і містить елементи військового фольклору, але вона яскраво ілюструє нестандартний підхід та гнучкість, яку привносять безпілотні технології на фронт.
З появою в масштабах безпілотників на фронті розгорнулася гаряча дискусія: чи здатні БпЛА замінити артилерію і чи справді вона втрачає свій давній статус «бога війни». Дехто, хто, можливо, не надто глибоко розуміється на бойових діях, поширює думку, що дрони перевершили артилерію і ними можна виграти війну. Однак досвід українських артилеристів свідчить про більш складну реальність.
Генеральний штаб Збройних Сил України неодноразово підкреслював значний внесок артилерії, зазначаючи, що на неї припадає до 40% ураження ворога. Проте, існують і інші дані, які вказують, що з понад 30 тисяч уражених російських окупантів лише близько тисячі припадає на артилерію. Ця розбіжність лише підкреслює динаміку та складність сучасної бойової статистики, де роль кожного засобу ураження постійно переосмислюється.
Недоліки традиційної артилерії, особливо на гарячих ділянках фронту, стали очевидними. Складна логістика, вразливість для ворожих БпЛА під час доставки снарядів та ведення вогню, а також необхідність забезпечення безпеки розрахунку, наражають її на небезпеку викриття. Юрій Федоренко, командир 429-ї бригади Сил безпілотних систем, відверто зауважує:
"Доставити на позицію міномет — це справжній квест... забезпечити постріл і безпеку розрахунку — надскладна, а інколи й майже не можлива задача на деяких ділянках фронту".
Саме тут на допомогу приходять безпілотники, які, як бачить «Фрегат» та його побратими, не замінюють артилерію, а доповнюють її, роблячи більш ефективною та гнучкою. З 2022 року у військах відбулася інтеграція безпілотної складової, що призвело до трьох етапів зміни тактики роботи артилерії. Сучасні артилерійські підрозділи вже активно використовують ударні FPV-дрони, а також «бомбери» типу Nemesis та Heavy Shot.
Підтримання власних операторів ударних безпілотників дозволяє артилерії бути надзвичайно гнучкою та завдавати комбінованих ударів, які є одночасно руйнівними та малоймовірними для передбачення ворогом. Хоча застосування дронів-бомберів артилеристами може здаватися дещо контрінтуїтивним, на практиці це доводить свою високу ефективність і є яскравим прикладом військової адаптації.
Отже, замість того, щоб конкурувати, артилерія та безпілотники на українському фронті формують синергію. Досвід «Фрегата» з 40-ї бригади та багатьох інших бійців свідчить, що майбутнє артилерії не за її заміною, а за її перетворенням, де вона стає ще більш смертоносною та адаптивною завдяки інтеграції безпілотних систем. І, можливо, іноді, навіть завдяки непередбачуваним «помічникам» з тваринного світу.